HIGHLIGHTS
- who: Електронне наукове видання .Аналітично-порівняльне and colleagues from the (UNIVERSITY) have published the article: Ступник Я.В., Шаранич С.С. До питання співвідношення конституційної презумпції невинуватості та інституту звільнення від кримінальної відповідальності. У статті з урахуванням результатів аналізу чинного законодавства України й положень док- трини кримінального права визначено проблеми співвідношення інституту звільнення від кримі- нальної відповідальності конституційній презумп- ції невинуватості. Проведений у цій публікації аналіз проблеми дозволяє в підсумку підтримати позицію, згідно якої наявний у КК України мате- ріально-правовий інститут звільнення від кримі- нальної відповідальності не суперечить презумп- ції невинуватості. Однак, для цього його приписи слід оцінювати, по-перше як такі, що не входять до механізму реалізації кримінальної відповідаль- ності, по-друге - як альтернативні покаранню за- ходи кримінально-правового впливу. Встановлено, що звільнення від кримінальної відповідальності не спростовує визнання винува- тості особи, якщо надавати йому значення офіцій- ного підтвердження (констатації) факту вчинення нею кримінального правопорушення. Визначено, що звільнення від кримінальної відповідальності стосується й проблем забезпечення режиму за- конності в діяльності органів влади, відповідності норм кримінального права принципам та нормам міжнародного права, системній узгодженості різ- них галузей національної правової системи. Проведений аналіз слідчої і судової практики показав, що антикриміногенний потенціал інсти- туту звільнення від кримінальної відповідально- сті реалізується лише частково, оскільки законо- давець, конструюючи аналізовані норми, допу- стив низку концептуальних прорахунків і редак- ційних похибок. У результаті інститут звільнен- ня від кримінальної відповідальності має істотні протиріччя, а окремі його норми вступають у колізію не тільки з іншими статтями КК України, а й з нормами інших галузей права. У статті на- голошується на тому, що у сучасному криміналь- ному праві система заходів кримінально-право- вого впливу не вичерпується (не закінчується) лише покаранням. Закон про кримінальну відпо- відальність передбачає можливість застосування до особи, в діянні якої міститься склад злочину, й низки інших «інструментів» корекції її поведін- ки, зокрема, такого, як звільнення цієї особи від кримінальної відповідальності з передбачених законом підстав. Визначено, що презумпція невинуватості ви- знається однією з основоположних засад кримі- нального судочинства в правовій державі. Водно- час вона є важливим елементом права на спра- ведливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних сво- бод, яка є частиною національного законодавства в силу статті 9 Конституції України - як міжнарод- ний договір, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України. Однак, незважаючи на її фіксацію у найважливіших міжнародно-право- вих актах, які закріпили універсальні стандарти основних прав людини, та нормативне закріплен- ня в Конституції України зазначено, що на прак- тиці презумпція невинуватості часто порушуєть- ся, свідченням чого є, зокрема, низка рішень Єв- ропейського суду з прав людини щодо України, in the Journal: (JOURNAL)
SUMMARY
як на момент його вчинення, так і на час його оцінки органом досудового слідства чи судом - у тому числі й на час вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності. Так, С.Г. Келина, досліджуючи звільнення від кримінальної відповідальності, визначає його як відмову держави від негативної оцінки особі, яка вчинила злочин у випадках, передбачених у законі. Ю.В. Баулін під звільненням від кримінальної відповідальності розуміє передбачену законом відмову держави від застосування до особи, яка вчинила злочин, обмежень її певних прав і свобод, визначених КК України [6, с. О.Ф. Ковітіді вважає, що звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави в передбачених законом випадках від засудження й покарання особи, діяння якої містить склад злочину [8, с. А.В. Савченко, В.В. Кузнецов, О.Ф. Штанько визначають звільнення від кримінальної відповідальності як відмову держави від застосування обмежень, засудження та покарання особи, що вчинила злочин, передбачений кримінальним законом, якщо така особа не становить значної суспільної небезпеки, виконала певні нормативні умови та спроможна виправитися без примусу держави через покарання. Маляренко наголошував: оскільки звільнення від кримінальної відповідальності осіб, що вчинили злочин, здійснюється не шляхом постановлення обвинувального чи виправдувального вироку, необхідно негайно передбачити порядок розгляду таких справ та винесення ухвал, постанов про закриття справ і звільнення особи від кримінальної відповідальності. Водночас, деякі науковці наполягають на тому, що звільнення особи від кримінальної відповідальності може мати місце лише після визнання її винною у вчиненні злочину в обвинувальному вироку суду, що звільнення особи від кримінальної відповідальності поза межами вироку не може мати місця, бо звільняти особу в такому випадку немає від чого [18, с. @@
ACRONYMS
LAY DEFINITIONS
Licence: cc-by
Site reference: http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/download/260193/256559
DOI reference: 10.24144/2788-6018.2022.01.57
Summary powered by SciencePOD SUMMSci Version version 5.013(C) 2022 Context powered by www.wikipedia.org
If you want to have access to all the content you need to log in!
Thanks :)
If you don't have an account, you can create one here.