HIGHLIGHTS
- who: u041au0443u043bu044cu0442u0443u0440u043eu043bu043eu0433u0456u044f et al. from the Kyiv National University have published the research: u0423u0414u041a316.7+327.2 u0426u0438u0442u0443u0432u0430u043du043du044f: u0434u0438u043fu043bu043eu043cu0430u0442u0456u044f: :, in the Journal: (JOURNAL)
SUMMARY
Культура є важливою частиною сучасного міжнародного порядку денного та потенційною сферою діяльності зовнішньої політики засобами посилення культурної дипломатії в усіх країнах. Культурна дипломатія позиціюється як практика, що належить до міжнародних культурних відносин і реалізується відповідно до специфіки внутрішньо та зовнішньополітичних пріоритетів національних держав; як один з найбільш ефективних та значущих засобів реалізації зовнішньополітичних стратегій будь-якої держави, яка претендує на значущу роль в системі сучасних міжнародних відносин. Водночас незважаючи на важливість цього феномену в теорії і практиці різноманітних сучасних міжнародних політичних, суспільних, культурно-мистецьких та інших практик, у науковій літературі відсутнє єдине загальноприйняте визначення поняття.культурна дипломатія», що актуалізує дослідження його дефініції в історичній ретроспективі і на сучасному етапі. Мета статті - виявити змістову сутність поняття.культурна дипломатія» на сучасному етапі та простежити трансформації його дефініції в контексті розвитку світової спільноти протягом ХХ - перших десятиліть ХХІ ст. Дослідження культури та міжнародних відносин, на перетині яких знаходиться культурна дипломатія передбачає відображення трансверсальності, міждисциплінарності та мультидисциплінарності цих галузей. У цьому сенсі культурні відносини на світовому рівні, на додаток до культурної дипломатії, яка здійснюється або підтримується країнами, інші форми культурного, інтелектуального, наукового, комунікаційного, комерційного, релігійного, туристичного обміну та ін. Організацією Об`єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Організацією американських держав (ОАД) та ін. завдяки новій концепції солідарності, співробітництва та дискусій на глобальному рівні в контексті холодної війни, заради встановлення миру у всьому світі та пошуку нових ринків збуту. Харві, аналізуючи проблематику міжнародних культурних відносин другої половини ХХ ст., наголошує на тому, що на той час не було конституцій або укріплення інституційних структур, адекватних роботі культурної політики за кордоном в контексті сценарію холодної війни. Тому для того, щоб міжнародні культурні зв`язки розвивалися як сфера, необхідно було заповнити обидві лакуни. @@
ACRONYMS
LAY DEFINITIONS
Licence: cc-by
Site reference: http://journals.uran.ua/kis/article/download/270540/265887
DOI reference: https://www.doi.org/10.32461/2226-0285.2.2022.270540
If you want to have access to all the content you need to log in!
Thanks :)
If you don't have an account, you can create one here.