HIGHLIGHTS
- who: Tеорія та, практика судової and Kisil N., V. from the коханій дівчині я люблю тебе». У цьому немає нічого оригінального, адже подібні висловлювання з'являлися в літературі впродовж багатьох сторіч. Саме тому ми змушені скористатися цитатами й проголосити щось на кшталт .я люблю тебе (як неодноразово писали інші)»1. Власне, саме таку надмірну залежність постмодерністів від творчого досвіду попередників мала на увазі Ю. Крістєва, коли писала про інтертекстуальність як міжтекстові зв'язки літературних творів. Важливу роль у цьому сенсі також відіграє загальна ідеологічна зорієнтованість постмодернізму. Оскільки за своїм філософським світоглядом цей літературний напрям заперечує раціональну природу та логічну впорядкованість буття, усе, що є доступним для творчості сучасних майстрів сучасного письменства, це безкраїй океан вільно запозичених цитат і уривків фраз. Саме це хаотичне змішання гетерогенних елементів тексту, а також їх довільне впорядкування в читацькій свідомості (з метою пошуку якогось кінцевого змісту або виключно заради розваги) відіграє надзвичайно важливу роль у постмодерній естетиці. У центрі процесу творчості опинився пересічний читач, тоді як автор відходить далеко на другий план або взагалі зникає. Відомий французький теоретик Р. Барт охарактеризував дивовижне зникнення автора в мистецтві постмодернізму за допомогою спеціальної терміносполуки .смерть автора»2. Навіть якщо письменник, який написав певний твір, залишається серед живих, на теоретичному рівні осмислення його особливої ролі у творчому процесі він метафорично .помер», для читачів він просто не повинен існувати. Місце особи-автора займає індивідуальна читацька уява як провідний чинник у процесі творчості. На думку знавців постмодернізму, будь-яка книга (а отже й особа, яка її написала) фактично не існує, доки її не почали читати, і щоразу, коли ми відкриваємо книгу, ми знаходимо в ній якийсь інший зміст, що відповідає нашому теперішньому життєвому досвіду, рівню освіти, особистим уподобанням тощо. З огляду на це постмодерністське наукове ставлення до літератури передбачає, що твір необхідно аналізувати, вилучивши його з будь-яких зовнішніх зв'язків і асоціацій. Джерела запозичення та літературного впливу цікавили минулі генерації науковців. Але сьогоднішні літературознавці, які аналізують постмодерні твори, незважають на подібні .дрібниці». Вони зосереджуються на самих процесах комбінації елементів тексту та їх сприйнятті читачами. Не дивно, що в науковій та естетичній парадигмах постмодернізму нівелюється не лише автор як творець, зникає саме поняття літературного твору. Замість нього використовується академічний термін .текст», як сполучення цитат неіснуючих авторів. Подібне ставлення до художньої літератури може здатися штучним і надміру формалізованим, але не слід забувати, що мистецька практика постмодернізму отримала світове визнання, а теоретичні засади постмодерної ес, Umberto Eco and the open text : semiotics, fiction, popular culture., New York : Cambridge University Press, ., P., . , Див.: Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика, Р. Барт., М., ., С., . have published the research work: THE ESSENCE and CONTENT OF FORENSIC EXPERT ACTIVITY IN THE SPHERE OF INTELLECTUAL PROPERTY The research has identified that the examination in the sphere of intellectual property establishes the factual data on the properties features regularities for forensic examinations - the objects of the intellectual property rights, in the Journal: (JOURNAL)
- what: The Article discusses some of the significant characteristics of postmodern intertextuality in modern . . .
If you want to have access to all the content you need to log in!
Thanks :)
If you don't have an account, you can create one here.