Панов а.в. закарпатський контекст адмі- ністративно-територіальної реформи в укра- їні 2020 р. здійснено аналіз базових засад системи адмі- ністративно-територіального устрою закарпаття. відзначається, ще з початку хх століття для цьо- го краю позначилися наявністю великої кількісті важливих політичних подій в контексті територі- альної приналежності, а, отже, й територіального поділу. особливо актуальною дана тема є тому, що нещодавно відбувся процес формування но- вих адміністративно-територіальних одиниць на закарпатті. одним із авторів та конструктивним критиком зміни адміністративно-правової струк- тури цього регіону якраз і довелося виступити досліднику. встановлено, межі та розміри територіаль- них громад і районів викликають ряд запитань. незрозумілим є залишення без територіального приросту міста ужгород, який є чи не єдиним об- ласним центром в україні, що не збільшив пло- щу та кількість населення в рамках реформи. натомість спостерігається значне укрупнення мукачева за рахунок приєднання великої кіль- кості сільських населених пунктів, що не мають належного шляхово-транспортного сполучення з центром новоутвореної громади. наприклад, для того щоб житель села доробратово дістався му- качева, йому треба буде проїхати територією су- сідньої верхньокоропецької громади. аналогічні питання виникають і до проектування хустської громади. вказується, невідомо яким принципом керу- вались при прийнятті рішення про створення п’яти громад на територіях колишнього міста обласного значення берегово та берегівського району, загальна площа яких складає 0.7 тис. кв. км. з населенням 80 тис. осіб. натомість, у ситуації з містом обласного значення – хуст та відповідним районом було утворено чотири гро- мади при тому, що площа становить 1.1. тис. кв. км., а населення – 129 тис. осіб. крім того, од- ним з найбільш проблемних питань у формуван- ні районів є непоодинока відсутність кореляції з системою транспортних мереж. зокрема, для того, щоб умовний житель села заріччя нового хустського району дістався до районного цен- тру, він буде вимушений кілька разів перетнути кордон власного району і потрапити до берегів- ського, а потім знов повернутися. такі нюанси в майбутньому можуть негативно вплинути на життєдіяльність нових районів, зручність кому- нікації населення з державними органами, зо- крема викликати проблеми у визначенні юрис- дикції, зонах відповідальності у обслуговуванні громадян тощо. доведено, діюча модель на шість районів є значно збалансованіша, ніж запропоновані на по- чатку реформи поділу на чотири/три райони. за виключенням рахівського району, решта терито- ріальних одиниць виглядають співставними і зба- лансованими. серед пропозицій, які, на погляд автора, змог- ли б зробити адміністративно-територіальний устрій області більш збалансованим, виділено наступні: 1. об’єднання рахівського і тячівсько- го районів, з розташуванням районного центру у селищі солотвино. альтернативний варіант поля- гає у переведенні солотвинської селищної грома- ди з тячівського до рахівського району, з метою збалансування кількості населення та ресурсного потенціалу останнього. 2. передача зарічанської сільської громади зі складу хустського району до берегівського району. 3. приєднання оноківської, холмківської та баранинської сільських громад до ужгородської міської громади. ключові слова: адміністративно-територі- альна реформа, адміністративно-територіальний устрій закарпаття, населений пункт, органи дер- жавної влади та місцевого самоврядування. panov a.v. transcarpathian context of administrative-territorial reform in ukraine in 2020. the analysis of the basic principles of the system of administrative-territorial organization of transcarpathia is carried out. it is noted that since the beginning of the twentieth century for this region have been marked by the presence of a large number of important political events in the context of territorial affiliation and, consequently, territorial division. this topic is especially relevant because
